Майбутній геніальний інженер і конструктор народився 7 лютого 1906 року в Московській губернії. Вже за декілька років його родина переїхала до Саратова. Там від двоюрідного брата хлопчик вперше почув захопливі розповіді про літаки та відчайдухів, які наважилися підкорити небо. "Усе життя я хотів літати, тому й став конструктором", - пізніше пояснить вибір своєї професії вже відомий сивоголовий конструктор.

     Однак за іронією долі юного Антонова не прийняли до авіаційної школи. Тож Олег вступає до Ленінградського політехнічного інституту. Та мрії своєї не полишає: стежить за новинами авіації, працює інструктором авіамодельного гуртка і літає. Закінчивши інститут, Антонов пов'язує своє життя з авіабудівною галуззю: успішно керує бюро зі створення планерів, працює в КБ О. Яковлєва, під час Другої світової війни розробляє планери для транспортування людей і бойової техніки, навіть легких танків.

Й ось війна позаду. Талановитий конструктор очолює філію конструкторського бюро О. Яковлєва на авіаційному заводі в Новосибірську. 31 травня 1946 року урядовим рішенням філію перетворено на конструкторське бюро, а Олега Антонова призначено головним конструктором і доручено створення сільськогосподарського літака. Вже в серпні 1947-го в небо піднявся біплан СХ-1, що став,по суті, першим Аном. Літак пройшов успішне випробування на полях України, і невдовзі почався його серійний випуск у Києві під назвою Ан-2. У 1952 році до української столиці переїздить і сам Антонов разом зі своїм конструкторським бюро. З самого початку, переконуючи в необхідності випуску Ан-2, Антонов доводив, що "цей літак відкриває цілком нові можливості для використання повітряного транспорту". Життя підтвердило геніальність його конструкторських рішень: за більш як півстоліття на невеликій машині, яку ніжно називають "Аннушка", або "кукурузник", перевезено кілька сотень мільйонів пасажирів, мільйони тонн вантажів, оброблено більше мільярда гектарів полів та лісів по всій Земній кулі.

Першим державним замовленням київського КБ стало створення транспортного літака з двома турбогвинтовими двигунами, і вже за два роки піднявся в небо Ан-8.

    У жовтні 1959 року розпочав польоти пасажирський Ан-24, що згодом встановив 71 світовий рекорд за льотно-технічними показниками. На ньому вперше використовувалася новітня на той час технологія зварювання склеєних елементів конструкції.

Створення літака Ан-22 "Антей" ознаменувало новий крок у світовому авіабудуванні, відкривши шлях широкофюзеляжним літакам нового покоління. 27 лютого 1965 року "Антей" здійснив перший політ, а вже в червні в Ле Бурже його назвали "сенсацією ХХ століття". Літак робив небачене: доставляв на Крайню Північ газотурбінні станції, роторні екскаватори, вагони та інші великогабаритні вантажі. У 1966 році Ан-22 побив 12 рекордів, зокрема швидкості, висоти польоту і вантажопідйомності.

    У 1970-х КБ Антонова створює транспорті літаки з турбореактивними двигунами - Ан-72 та Ан-74, які й сьогодні є незамінними у відалиних районах, де немає бетонованих аеродромів. А в 1982 році київське конструкторське бюро запропонувало світу нову сенсацію: супер-важкий дальній військово-транспортний літак-богатир Ан-124 "Руслан", який згодом встановив 30 світових рекордів! "Руслан" став останнім літаком , що був розробленим під безпосереднім керівництвом Олега Антонова.

    Талановитий конструктор випережав епоху не тільки технічними новаціями: стосунки своєму великому КБ він будував не на партійній ідеології, а на принципах взаємоповаги і професіоналізму. Він не боявся влади й не раз захищав колег від її нападів. Приміром, у 1982 році разом з відомими радянськими льотчиками виступив за відновлення доброго імені Ігоря Сікорського.

4 квітня 1984 року великого авіаконструктора не стало, його поховано на Байковому кладовищі в Києві.