Субота, 18.11.2017
Войнихівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [191]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Мої статті

Вшанування пам’яті «Небесної сотні»

 Ці дні відзначаються в Україні 18 – 20 лютого.

…На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться… Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення…

Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе… До нас прийшла війна.

Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо герої не вмирають!

У п'ятницю 19 лютого вчителем історії Рижковим С.В. було продемонстровано документальний фільм про події на майдані під час  революції  Гідності для учнів 9-11 класів. 22 лютого відбулася лінійка-реквієм «В  пам’ять Небесної сотні. Герої не вмирають», яку підготували дев’ятикласники під керівництвом вчителя історії Борисенко І.В. Діти хвилиною мовчання вшанували всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої єдиної України. Для учнів 9 класу була проведена виховна година «Україна та її сучасні герої». Класний керівник     Борисенко І.В. підготувала презентацію «Небесна сотня. Вічна пам’ять героям.», яка демонструвалася на фоні  гімну Небесної сотні «Пливе кача…». Інформація була пізнавальною… 

 

НЕБЕСНА СОТНЯ – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий, Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

            Я переконана, що наше молоде покоління буде пам’ятати про героїв, що творили історію, що за волю поклали безцінне життя.      А ще ми маємо піклуватися про тих, хто залишився без найдорожчих людей. Без своїх дітей та батьків, сестер та братів, чоловіків і дружин, рідних і друзів… І щоразу, при кожній нагоді, не залишати їх з горем наодинці. Це найменше, що ми можемо зробити для них.

                                                 Керівник  МО суспільно-гуманітарного профілю

                                              Бабенко Людмила Миколаївна

Категорія: Мої статті | Додав: alex (23.02.2016)
Переглядів: 83 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz